Ефект інтервенції зникає, єна знову стає найслабшою серед валют G-10, а «період вакууму ліквідності» може змусити японську владу вдруге вдатися до дій?

Згідно з інформацією від Zhihui Finance APP, із поступовим зникненням ефекту нещодавніх інтервенційних заходів, єна цього місяця виявилася найслабшою серед валют G-10, що змусило ринок залишатися вкрай настороженим щодо можливої нової дії японської влади.

З початку серпня єна щодо долара США впала приблизно на 0,5%, віддавши частину приросту у 3,2% за липень. Минулої п’ятниці, після оголошення слабших, ніж очікувалося, даних з американського ринку праці, долар тимчасово знизився, і єна ненадовго відновила зростання, але швидко повернулася до спадного тренду.

Оскільки у вівторок в Японії святковий вихідний, учасники ринку побоюються, що зниження ліквідності може створити умови для нової хвилі інтервенцій. Проте навіть у разі історичної спільної інтервенції Японії і США ситуація з ослабленням єни, ймовірно, збережеться через стійкі негативні чинники, такі як занепокоєння ринку можливим розширенням фіскальних витрат Японії.

У звіті аналітичної команди Nomura Securities під керівництвом Юджіро Гото зазначається: «В Японії триває О-бон – святковий період, що обмежує залученість учасників ринку, а внутрішній економічний календар залишається відносно спокійним. Увага ринку надалі буде прикута до інтервенційної позиції Японії та США, інвестори пильно стежитимуть за офіційними заявами чиновників.»

На початку цього місяця єна на короткий час впала до найнижчого за 40 років рівня – близько 164 єни за долар США. Відтак Японія і США здійснили спільну купівлю єни — вперше з 1998 року. Це призвело до тимчасового зміцнення єни до позначки близько 155, але згодом зростання поступово зійшло нанівець, і наразі єна опустилася нижче рівня 158.

Цей розворот підкреслює, що, поки не змінені основні фактори ослаблення єни, інтервенційних заходів недостатньо для зміни загального тренду. Хоча як Японія, так і США попереджають, що готові діяти знову, якщо це буде потрібно, такі фактори, як велика різниця у ставках між країнами, стурбованість ринку щодо бюджетних перспектив Японії та геополітична невизначеність, й надалі тиснуть на єну.

У звіті стратегіїстів Goldman Sachs під керівництвом Камакшья Тріведі зазначено: «На нашу думку, реакція ринку на інтервенцію була досить помірною, що свідчить про існування глибших фундаментальних причин для слабкої єни». Вони прогнозують: «Якщо тільки не зміниться глобальне макросередовище чи не станеться політичних несподіванок, тиск на знецінення єни з часом знову зростатиме.»

Водночас Банк Японії у підсумках липневої зустрічі попередив про підсилення інфляційних ризиків: один із членів Комітету з монетарної політики згадав про ймовірність прискорення підвищення ставок. Данні overnight index swaps вказують, що ринок оцінює ймовірність підвищення ставки у вересні у 66%, а у жовтні це майже повністю враховано у цінах.

Згідно з аналізом рахунків центрального банку, японська влада могла використати близько 34 мільярдів доларів для інтервенції на валютному ринку 31 липня з метою підтримки єни. Днем раніше, за оцінками, було витрачено близько 53 мільярдів доларів, і якщо ці дані підтвердяться, йдеться про найбільшу одномоментну інтервенцію в історії.