Тайський бат: "Південно-Східноазіатська версія захисної валюти", прив'язана до золота

Продовжуючи нашу серію про екзотичні валюти, сьогодні поговоримо про валюту, прив’язану до золота, так звану «східноазіатську версію захисної валюти», з якою китайські компанії часто стикаються при виході на зовнішні ринки — таїландський бат.

Що таке таїландський бат? Цього року бат подешевшав до долара США на 3,7%, що є середнім показником серед основних валют Південно-Східної Азії; проте минулого року бат виріс до долара на 9% і посів друге місце (відразу після малайзійського ринггіта).

Як зрозуміти динаміку таїландського бата за останні два роки?Важливий висновок полягає у тому, що він дійсно дуже прив’язаний до золота.

Чому курс бата так сильно залежить від золота? Таїланд не є провідним виробником золота, але обсяги внутрішніх угод із золотом та приватне володіння ним є дуже значними. За статистикою, на душу населення в Таїланді припадає приблизно 45 г золота, причому більшість цього обсягу зосереджена у приватних руках. Серед ринків, що розвиваються, Таїланд має більші золотовалютні резерви на душу населення, ніж Туреччина, Індія чи Китай.

Однак потрібно враховувати, що захисний статус бата не є чистим. У порівнянні з іншими захисними валютами, прив’язаними до золота (наприклад, швейцарський франк), бат — це не класична safe haven-валюта. За останні кілька років зростання золота він поступався франку. Простіше кажучи, окрім сильної фінансової прив’язки до золота, фундаментальні фактори бата мають і певні слабкі місця.

У чому полягають фундаментальні слабкості бата? Головних причин дві:

По-перше, погані темпи відновлення туризму. Туризм — найважливіша галузь Таїланду, а разом з готелями, ресторанами і суміжними сферами він складає понад 20% ВВП країни. Проте в'їзний потік туристів досі не повернувся до допандемічного рівня у 40 млн осіб на рік. Це пов'язано як з конкуренцією з боку сусідніх країн (Сінгапур, Малайзія), так і з негативним інформаційним фоном навколо туризму у Таїланді (наприклад, скандали з шахрайствами та ін.).

По-друге, Таїланд надмірно залежить від імпорту енергоносіїв. У Південно-Східній Азії частина країн є чистими експортерами енергії, частина — імпортерами. Таїланд належить до останніх. Імпорт нафти покриває 94% потреб країни, а власних запасів її не вистачає, тож зростання цін на нафту негативно впливає на економічну стабільність країни…

Які перспективи курсу бата?

З одного боку, завдяки прив’язці до золота бат зазвичай не слабкий. Цьогоріч (особливо після китайського Нового року) золото знаходиться у фазі консолідації після стрімкого зростання. Я схиляюсь до думки, що в рамках ціни 4400-4500 на золото вже закладено чимало ризиків, але кошти продовжують виходити з ринку, і позиції залишаються “тонкими”. Проте з багатьох точок зору поточний рівень ціни на золото вже цікавий для інвесторів…

З іншого боку, фундаментальні проблеми бата залишаються — це і ситуація з туризмом, і цінові шоки на ринку нафти. Крім того, політична облікова ставка Таїланду (1%) є найнижчою у регіоні, що теж не сприяє зміцненню валюти. На мою думку, фундаментальні показники бата кращі, ніж у в’єтнамського донґа чи індонезійської рупії, але слабші за малайзійський ринггіт — тобто середній рівень по регіону.

Підсумок сьогоднішнього матеріалу:

1.Серед південно-азіатських валют бат виділяється тим, що прив’язаний до золота і позиціонується як «локальна захисна валюта». Проте захисна функція бата умовна і у порівнянні слабша за швейцарський франк;

2. Фундаментально у бата два основні мінуси: 1) Відновлення туристичної галузі йде повільно, частину потоку відтягують інші країни, що тягне економіку назад; 2) Таїланд надто залежить від імпорту нафти, енергетична структура крихка, тому стійкість до зовнішніх шоків слабша.

3. На майбутнє: через прив’язку до золота бат навряд чи буде слабким, проте власні фундаментальні проблеми залишаються, тому він навряд чи покаже самостійну й стабільну динаміку. Здається захисною, але насправді нею не є — це і є типова ситуація для таїландського бата.

Посилання на серію: